ВІЙСЬКОВА СЛУЖБА БЛАГОСЛОВЕННА БОГОМ.

ВИКОНАННЯ У ВСІЙ ПОВНОТІ ЗАПОВІДІ БОЖОЇ ПРО ЛЮБОВ ДО БЛИЖНІХ.

Сам Христос похвально відгукнувся про велику віру сотника Римського війська і зцілив хворого його слугу, але жодним словом не обмовився про шкідливість чи непотрібність військової служби (Лк. 7, 1–10). А святий Іван Хреститель звертався до воїнів із таким повчанням: „Нікого не кривдьте, ані не оскаржуйте фальшиво, задовольняйтеся платнею своєю” (Лк. 3, 14). Таким чином, військова служба, як і діяльність людини у будь-якій іншій сфері суспільного життя, благословенна Богом.

Поняття „ближній” у широкому сенсі цього слова стосується не тільки окремо взятої людини, але і держави чи народу взагалі. Тому заповідь про любов до ближнього і має таке широке значення. А із любові до Батьківщини та до свого народу визріває та найвища жертовна любов, яка називається самопожертвою. Такій любові найвищу оцінку дав Господь наш Ісус Христос: „Ніхто більшої любов і не має над ту, як хто свою душу (тобто життя своє) поклав би за друзів своїх” (Ін. 15, 13). У дні мирного життя самопожертва християнина має проявлятися в його самовідданій праці, спрямованій на добро і процвітання Вітчизни та свого народу. У дні лихоліть, небезпеки вона має проявлятися в готовності пожертвувати своїм життям заради спасіння Батьківщини, збереження її цілісності та незалежності. У мирний час в постійному стані готовності до такої самопожертви знаходяться військовослужбовці і інші представники силових структур.