НЕОБХІДНІСТЬ ПОКОРИ ВІЙСЬКОВИХ СВОЇМ КЕРІВНИКАМ.

Однією з умов забезпечення високої боєздатності армії є дисципліна та чітке виконання розпоряджень військового керівництва. „Кожна людина нехай підкоряється вищій владі, бо немає влади не від Бога; існуючі ж влади поставлені Богом. Тому той, хто противиться владі, противиться Божому повелінню. А ті, що противляться, самі викличуть на себе осуд. Бо начальник страшний не для добрих діл, а для злих. Чи хочеш не боятися влади? Роби добро і одержиш похвалу від неї. Бо начальник є Божий слуга, тобі на добро. А якщо робиш зло, бійся, бо він недаремно носить зброю, він – Божий слуга, месник на покарання того, хто робить зло. І тому потрібно підкорятися не тільки зі страху покарання, але й заради совісті” ,- закликає святий апостол Павло усіх християн (Рим. 13, 1–5). Зрозуміло, що цей заповіт апостола підлягає найретельнішому виконанню військовослужбовцями. І воїн-християнин повинен виконувати вказівки своїх керівників, керуючись при цьому не страхом перед покаранням, а вище наведеним закликом.